Школа 5 Славянск » Творчество учеников » Личман София 11-А 2008г
Творення людини – це найвища напруга всіх духовних сил: це і життєва мудрість,
і майстерність, і мистецтво. (В.Сухомлинський)
Информация к новости
  • Просмотров: 1397
  • Автор: school5
  • Дата: 1-10-2009, 22:44
1-10-2009, 22:44

Личман София 11-А 2008г

Категория: Творчество учеников

                 ***

«Я Вас люблю,

Любовью брата,

А быть может, чуточку нежней…»

Что ж, для дамы откровенья,

Нож в спину, в сердце - без сомненья.

Упрёки, рыдания ,порывы гнева,                                                                                Увы, нет, она молчаливая дева…

Боль, сердцебиение ненастное,

В подушку дыхание страстное

И только лишь молчанье,

А в глазах последнее прощанье

И безукоризненный ответ:

«Нас с Вами больше нет!»

 

                 ***

 

Я – поет, вірші пишу!

Щось в серці б’ється, ледь дишу!

Та хтось сказав, щоб справжнім творцем бути

Треба мету в поезії своїй здобути.

Відкриваю книжку „Вірші для життя”,

Кажуть, там можна знайти істину буття!

Читаю, читаю і в щоці замираю,

А виходить - я нічого не знаю!

І де ж тут істину шукать?

А сторінки від подиху аж тремтять!

Маяковський, Блок і Пастернак,

Вірші на будь-який смак:

Дивлюсь на свої чотири рядки –

Краще б взагалі не псувала листки

Хіба це можна віршем назвать,

Не буду взагалі більше я писать!

Моїм писулькам далеко до вірша,

І знов болить моя душа!

Не поет я, а хто ж тоді

І що тепер робить мені?

Знаю, знаю: буду малювать,

Це ж легше, ніж писать!

Беру я пензль, олівці і чистого листа,

Зараз я зворганю Вам кота!

Кіт позувати не схотів

І на двір скоріш утік!

Обійдуся без натурника,

Так намалюю Мурчика!

Пів дня я шедевр світовий творила,

Поки в листі гумкой дірку не зробила!

Так, я пробувала співать

І на музичних інструментах грать,

Але все даремно, все не так!

Хочеться ж великим стать,та як?

Тут мати підійшла

І тихенько відповіла:

„щоб великим бути,

Необов’язково в трубу дути

Чи пісні співати,

Чи на скрипці грати:

Треба просто серце велике мати

І тоді не доведеться по світу себе шукати.”

 

                  ***

    „ Демократ”

По телебаченню дядько про святу правду лящить,

Що щасливою Україну він може зробить!

Доб’ється свого, а мою країну згубить:

І від його лестощів аж нудить!

Хіба він зна, що є та правда,

Що для людини щастя?!

З свинячим обличчям, що не влазить в екран,

Сидить гордовито,пузо тримає, як той пан!

Хіба ж він у себе в кабінеті знає,  

Що просту людину в житті чекає?!

А він все лящить і лящить,

Про демократію щось бурмотить!

Так гидко становиться в душі

І зовсім не шкода цього демократа мені!

Шкода стареньку, що змушена на старості літ побиратись,

Від власного сина – п’ янички ховатись,

Діточок що батько і мати покинули

Що у цей вирій життя одинокі линули...

Каліку який на кожну роботу чує відказ 

Власна держава перетворила на жебрака у раз

Демократія... аж плакати хочеться,

А в нього лише щаслива „правда” котиться!

I Боже ж ти мiй, сидять вони там,

Пишуть закони, за якими жити нам!

I хто його зна , коли ж цi клятiдемократи”,

Перестануть нам демократiю диктувати.



Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Карта посетителей

    free counters

Архив новостей

Январь 2018 (10)
Декабрь 2017 (3)
Ноябрь 2017 (6)
Октябрь 2017 (10)
Сентябрь 2017 (1)
Август 2017 (1)