Сучасні вимоги до формування особистісного підходу поступово визначалися у дослідженнях таких відомих психологів як К.О. Абульханова-Славська, О. Г. Асмолов, В.В. Давидов, В.О. Моляко, І.М. Проколієнко, Сточім, В. О. Татенко, Т. М.Титаренко, І.С. Якиманська, , В. В. та ін.
У 70-90-ті роки питання необхідності особистісного підходу у психології та педагогіці неодноразово порушувались у працях Д. Беха, І. С. Кона, В. О. Сухомлинського, А. В. Петровського, Б. О. Федоришина та ін. У технологи особистісно-орієнтованого навчання особливе значення надається такому фактору розвитку, який в традиційній педагогіці майже не враховувався - суб'єктному досвіду життєдіяльності, набутому дитиною до школи в конкретних умовах сім'ї, соціокультурного оточення, в процесі сприймання та розуміння нею світу людей та речей.
