Творення людини – це найвища напруга всіх духовних сил: це і життєва мудрість,
і майстерність, і мистецтво. (В.Сухомлинський)
Информация к новости
  • Просмотров: 3113
  • Автор: adminrpv
  • Дата: 3-06-2015, 08:55
3-06-2015, 08:55

Портфоліо учителя Малкова Ірина Михайлівна

Категория: Методичне портфоліо "Технологія особистісно-з » Досвід роботи вчителів

 

Портфоліо учителя

"Чтобы быть хорошим преподавателем, нужно любить то, что преподаешь, и любить тех, кому преподаешь"

                                                                                        В.Ключевский

 

Малкова Ірина Михайлівна

09.04.1969 рік народження

 

 

 

Зміст

 

 

  1. Загальні відомості…………………………………………………..……….…..3
  2. Відомості про результативність педагогічної діяльності………………….….5
  • Результативність урочної діяльності……………………………………..…6
  • Науково-методична робота…………………………………………..……..13

-       Актуалізація…………………………………………………………...…..13

-       Методика використання ІКТ на уроках біології…………………...…..14

-       Самоосвітня компетентність,здатність до самонавчання, до

власних приймів самоосвіти, постійному самоаналізу, самоконтролю за власною діяльністю……………………………………………………….17

-       Інтерактивні технології навчання………………………………..………21

  • Результати позаурочної діяльності……………………………………………
  • Робота класного керівника………………………………………...………..33
  1. 3.   Додатки…………………………………………………………………………….

 

 

 

 

 

Малкова І.М.

Учитель біологііі хіміі

Освіта: вища,  ДоНГУ

Спеціальність: біолог, викладач біологіі і хіміі

Педагогічний стаж: 17 років

Курси підвищення кваліфікації: біологія -2013 г.,

Тема курсової перепідготовки: «Інноваційні технології у викладанні біології в умовах профільного навчання»

Тема самоосвіти: « Розвиток самоосвітньої діяльності учнів  на уроках біології шляхом впровадження новітніх технологій»

 

 

 

Мета портфоліо:

Систематизувати накопичений досвід роботи

Представити результати професійної діяльності

Планування дій по подоланню труднощів та досягненню високих результатів

Оцінка професійної компетентності

Задачи


  • Підвищити професійний рівень
  • Розвивати використання інноваційних технологій
  • Розвивати та підвищувати рівень педагогічної  та науково дослідної культури

 

                       Очікувані результати

  • Підтвердження кваліфікації
  • Позитивні зміни якісних показників праці
  • Розвиток творчої та науково дослідної роботи

 

1. Відомості про результативність педагогічної діяльності:

          Необхідною умовою ефективного формування життєвих компетентностей, розвитку самоосвіти . творчих здібностей є здобування системної інформації про учбовий процес від уроку до уроку.

 

                       Результати педагогічної діяльності вчителя

 

 

                           Результати педагогічної діяльності вчителя

  

 

Підсумки II (міського) етапу Всеукраїнської олімпіади з біології  2010 -2011навч.рік

ЗОШ № 5 – загальна кількість балів 144,5       місце  - 4

Підсумки II (міського) етапу Всеукраїнської олімпіади з екології  2010 -2011навч.рік

ЗОШ № 5 – загальна кількість балів – 63    місце  2

Підсумки  результатів ЗНО  2012 –

 якість  знань  91%  - 2 м. серед шкіл міста

 

Результатом роботи є показник якості знань,вмінь, навичок.

Результати міських олімпіад з біології та   екології за 2009-2013  навч. роки

Вчитель  Малкова І.М.

Навчальний рік

предмет

клас

місце

2009-2010

Біологія

 

8

4

2009-2010

Біологія

 

9

2

2009-2010

Біологія

 

11

2

2010-2011

Біологія

 

9

2

2010-2011

Біологія

 

10

5

2012-2013

Біологія

 

9

3

2012-2013

Біологія

 

10

2

2012-2013

Біологія

 

11

5

2010-2011

Екологія

 

10

2

2011-2012

Екологія

 

11

2

2012-2013

Екологія

 

10

2

2012-2013

Екологія

 

11

3

2013-2014

Екологія

 

11

2

2013-2014

Екологія

 

10

4

2013-2014

 

Біологія

 

10

4

2013-2014

 

Біологія

 

8

4

2013-2014

Біологія

 

11

1

 

 

 

Участь учнів у навчально-методичній роботі

 

клас

П.І

предмет

конкурс

результат

11

Найда.О

екологія

Інтернет- олімпіада   2013

1 місце    

11

Москалець М.

екологія

Інтернет- олімпіада   2013

1 місце

10

Ріжко Я

екологія

Інтернет- олімпіада   2013

3 місце

11

Рудакова Т.

біологія

МАН шкільний, міський рівень  2012

1 місце

10

Аракелян Л

біологія

МАН шкільний рівень 2011

участь

10

Ріжко Я.

Біологія

МАН шкільний рівень 2012

участь

10

Аракелян Л.

біологія

Интернет- олімпіада 2011

участь

9

Ріжко Я.

біологія

Интернет- олімпіада 2011

участь

9

Гончар Є

біологія

Интернет- олімпіада 2011

участь

11

Гончар Є

біологія

Конкурс «Біологія –Медицина  2013  м.Донецьк

2 місце

12

Гончар Є

біологія

III етапу

Всеукраїнської учнівської

олімпіади з біології

 

Диплом 3 ступені

 

 

Моніторинг знань з   біології  за 2009 -   2010 р.

ЗОШ № 5 у 8 -9 Б кл.

 

Моніторинг якості знаньз біології за 2009 -2010 р.

ЗОШ № 5

  

 

Моніторинг з біології

ЗОШ № 5  9 клас                   2011г.

Клас

 

рівні

Кіл.уч.

Річна.

 

Кол.  %

ДПА

 

Кол. %

клас

Кіл. Уч.

 

Річна.

 

Кіл.  %

ДПА

 

Кіл.  %

9- А

31

 

 

9-Б

23

 

 

Низк.

 

0

0

Низк.

 

1         4

0             0

Середн.

 

4         14

5        16

Серед.

 

14       61

10          43

Дост.

 

25       81

13      42

Дост.

 

8         35

11         48

Висок.

 

2         35

13      42

Висок.

 

0         0

2             9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9-А

                           

9- Б

 

 

                                           Рівень якості знань з біології

                                      Результати ДПА у 9 класах 2011 р.

 

                             

Моніторинг знань з біології  у 10 Б кл. 2010-2011

 

 

                                                     Науково методична робота

Школа працює над проблемою: «Особистістно - орієнтований підхід до розвитку виховання і навчання через впровадження інноваційних технологій у навчально- виховний процес»                                                           

Тема самоосвіти : « Розвиток самоосвітньої діяльності учнів  на уроках біології шляхом впровадження новітніх технологій»

Ця тема була обрана мною невипадково. . XXI ст.. – століття комп’ютерних технологій. Щоб сучасна молода людина почувала себе комфортно в нових соціально- економічних умовах, школа має підготувати учнів до повноцінного життя та праці. Випускник сучасної школи повинен вміти самостійно, активно діяти, приймати рішення, адаптуватись до умов життя. Використовуючи тільки традиційні методи навчання, вирішити проблему неможливо. У школі необхідно створити умови для:

  • Для активної пізнавальної діяльності учнів
  • Співпраці для вирішення різних проблем
  • Спілкування з однолітками
  • Вільного доступу до необхідної інформації з метою формування своєї власної думки з різних проблем

Тому, виникла необхідність організації процесу навчання на основі  сучасних інформаційно-комунікативних технологій, де в якості джерел інформації все ширше використовується електронні засоби, мережі Інтернет.

            Одна з потреб особистості людини є потреба у самореалізації. Вона виступає внутрішнім стимулом людської діяльності.

 Успішність у навчанні є критерієм оцінки учня як особистості. Статус відмінника або невстигаючого відображається на самооцінки учня. На самоповазі, само прийнятті. Успіх у навчанні, усвідомленість своїх здібностей, вмінь якісно виконувати різні завдання,  приводить до становлення відчуття компетентності – нового аспекта самопізнання, який названий теоретичним рефлексивним мисленням.

            Створення умов для розвитку особистості, здатної до самореалізації, підготовка до навчання у вищих навчальних закладах  - основна задача сучасної школи.

 

 

Методика використання ІКТ на уроках біології

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках біології повинно бути методично обґрунтованим. Це допомагає оптимально враховувати потреби й можливості кожного школяра та створити умови для найбільш продуктивної пізнавальної діяльності учня, сприяє формуванню його критичного мислення.

Комп’ютеризоване навчання біології реалізуєть­ся на таких принципах, як:

  • індивідуалізація (учитель має можливість персонально пра­цювати з кожним учнем, враховуючи його здібності, рівень знань, умінь та навичок);
  • диференціація (можна обирати та пропонувати школярам необхідні варіанти навчальних завдань певної складності й кількості та у такій послідовності, що відповідає їхнім пізнаваль­ним можливостям, рівню знань та умінь);
  • інтенсифікація (наявні різні засоби презентації навчального матеріалу, його структурування з широким залученням інтерак­тивних видів і форм робіт).

Використання ІКТ на уроках може відбуватися різними способами, вибір яких залежить, зокрема, від потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявності сертифікованих програм у системі середньої освіти. У практичній діяльності мною застосовуються на різних етапах уроку методичні прийоми із використанням комп’ютера та медіа обладнання.

  1. На початковому етапі (мотивація пізнавальної діяльності) – як спосіб зацікавлення учнів новою темою – підкреслюється актуальність теми через завдання на розвиток асоціативних та абстрактних процесів мислення:
  • відеоряд (наприклад, різноманітні представники тварин певного типу чи класу, який учні починають вивчати);
  •  відеофрагмент якого-небудь процесу (наприклад, фізіологічного: фагоцитоз, переміщення медузи тощо, - без звуку, щоб наприкінці уроку учні змогли самостійно зробити пояснення побаченого, а після цього показати той самий фрагмент, але вже зі звуком);
  •  візуальні завдання на подібність та відмінність, пояснення явищ (наприклад, різноманітність квіток (вітрозапилювальні та комахозапилювальні));
  • постановка проблемного питання (наприклад, кровоносна система ракоподібних транспортує в органи тіла кисень та поживні речовини. У комах вона не приймає участь у транспорті кисню. Чому виникли такі відмінності у функціях кровоносної системи у ракоподібних та комах?).

2. При поясненні нового матеріалу (активізація пізнавальної діяльності для сприйняття нової інформації) можна використовувати готові продукти (ППЗ «Біологія» 8 клас, компанія «Транспортні системи»; Програмне забезпечення «Загальна біологія» 10 клас, компанія СМІТ; «1:С Репетитор. Біологія», «Репетитор з біології Кирила і Мефодія» та інші програмні засоби) або створити самостійно, відповідно до чинної програми та поставлених вчителем цілей за допомогою програми Microsoft Power Point із застосуванням шрифто-кольорового маркування, анімаційної, мультимедійної евристики.

3. Під час виконання лабораторних чи практичних робіт залучаються програмні продукти «Віртуальна лабораторія» (компанія СМІТ), Інтернет-ресурси (http://www.elearning-pto.gov.ua/ , http://www.virtulab.net/ та інші). Це дуже актуально на сьогоднішній день, через те що матеріальне забезпечення школи не завжди дозволяє виконувати роботи в повному обсязі і більшість робіт виконується лише за допомогою підручника та знань вчителя. 

4. При організації самостійної роботи учнів удома (самоактуалізація і самореалізація) можна використати, наприклад, такі завдання:

  • показати учням фотографію тварини, рослини чи відео якого-небудь процесу, дати завдання знайти інформацію за допомогою пошукових систем Інтернету. Аналогічне завдання можна використовувати для організації самостійної роботи учнів удома;
  • підготувати презентацію чи міні-проект на певну тему (для учнів 9-11 класів).
  • 5. На етапі закріплення знань (рефлексії) – як можливість перевірити рівень засвоєння знань за допомогою тестів, створених у різноманітних програмах. Мною використовується програма My Test та освітній портал Master-test http://master-test.net, де можливе не тільки створення тестів, але й дистанційна перевірка знань на різних етапах вивчення теми. Master-test дає можливість вчителю створення тестів, організації класів, відкривання он-лайн тестування лише певній групі учнів, з обмеженням часу тестування та тривалості, вчитель має змогу продивитися відповіді учня (а учень цього зробити не може). Корисною для вчителя є і контрольно-діагностична система Test-W.

6. Використання власного сайту дає можливість дистанційного навчання учнів (самоактуалізація і самореалізація), постійного спілкування учнів з вчителем (за потребою, при виникненні певних проблем). На сайті розміщуємо завдання для тематичного оцінювання, щоб полегшити та спрямувати роботу учнів при підготовці до роботи, додатковий матеріал для вивчення теми, вимоги до виконання різних типів робіт (проекту, створення презентацій).

       «Комп’ютеризація сама по собі не веде автоматично ні до доброї, ні до поганої освіти. Комп’ютеризація – це шлях до іншої освіти», – сказав російський педагог С.В. Гурьєв, один із спеціалістів у області інформатизації освіти.

ІК-технології навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій. Водночас при всіх позитивних аспектах потрібно відзначити, що нині методика використання інформаційно-комунікаційних технологій перебуває у стадії розроблення.

Виходячи з цього, задача вчителів полягає у створенні методики по ефективному використанню ІКТ на уроках.

У своєї діяльності я використовую наступні моделі ІКТ:

  • виступ з опорою на мультімедіапрезетацію;
  • комп’ютерне тестування;
  • робота з електронними носіями;
  • робота з електронними енциклопедіями.

 

Активізація пізнавальної діяльності як один з ефективних способів навчання

Сучасне суспільство характеризується стрімкою зміною темпів життя, технологій, лавиноподібним зростанням інформації, ускладненням праці і соціальної діяльності, саме тому необхідно змінювати основні методи навчання. Недостатньо дати суму знань учням, потрібно навчити їх орієнтуватися в потоці інформації, систематизувати і обирати потрібне. Учитель повинен розвивати в учнів навички, які потрібні людині ХХІ століття: відповідальність та адаптивність, критичне та системне мислення, направленість на саморозвиток, творчість і допитливість, вміння працювати з інформацією та медіазасобами, ставити та вирішувати проблеми тощо.

У розв’язанні цих непростих задач провідну роль відіграє пізнавальна діяльність учнів. Під її впливом розвиваються всі процеси свідомості, тому що пізнання потребує активної роботи мислення та всіх видів свідомої діяльності. Російський педагог Г.І. Щукіна зазначає, що пізнавальну діяльність учнів треба вважати одним з основних видів діяльності підростаючого покоління [17]. Саме цей вид діяльності сприяє підготовці конкурентоспроможних людей, які відповідають потребам суспільства та часу.

Пізнавальна діяльність – це процес відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності. Вона складається із серії пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприймання, уваги, пам’яті, уяви, мислення і мовлення. Відображення реальності в людській свідомості може відбуватися на рівні чуттєвого та абстрактного пізнання.

Важливу роль у пізнавальній діяльності людини відіграє пам’ять, яка своєрідно відображає, фіксує й відтворює те, що відображається у свідомості у процесі пізнання.

Важливою характеристикою пізнавальної діяльності є емоційні та вольові процеси, які спонукають особистість до активних дій, вольових актів.

У даний час набуває поширення концепція компетентнісного підходу (А.Хуторський, О.Дахін) в освіті, що є основою змістовних змін по забезпеченню відповідності освіти запитам і можливостям різних сферах і видах діяльності на основі використання соціального досвіду, елементом якого стає і власний досвід навчених.

Законами України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про освіту», «Про вищу освіту», Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, Указом Президента України №926/2010 від 30.09.2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», листом МОНмолодьспорт №1/9-493 від 24.06.11 року «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій» та іншими офіційними документами передбачається забезпечення ефективного впровадження і використання інформаційно-комунікаційних технологій на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання.

Інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) – це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їхньої надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання інформаційного ресурсу [15].

Сьогодні увагу дослідників привертають різні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес. Так, проблемам використання ІКТ з метою підвищення ефективності самостійної роботи учнів присвячено дослідження українських вчених Н.Бойко [3] та А.Байраківського [2], які зазначають, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес сприяє повнішому оволодінню учнями системою знань та вмінь, розвиває творчу спрямованість пізнавальної діяльності учнів, допомагає формуванню відповідних професійних і особистісних якостей. Тому активізація пізнавальної діяльності учнів (Т.Шамова, Г.Щукіна) стає основною задачею вчителя на сучасному етапі розвитку освіти.

Використання ІКТ у навчальному процесі не є самоціллю, а повинно бути обґрунтоване потребами сучасного уроку. Це лише спосіб досягнення поставленої мети. Використання ІКТ з одного боку полегшує роботу вчителя, допомагає ефективно використовувати час уроку, зробити урок більш динамічним, насиченим, з іншого допомагає зробити більш ефективним, наочним пояснення нового матеріалу, наведення прикладів з життя. Наприклад, вчитель вже не на пальцях пояснює будову ДНК, РНК, біосинтез білку, а за допомогою комп’ютерних моделей має змогу наочно це показати. Слід зазначити, що ефективне використання комп’ютерних технологій та Інтернету є засобом розвивального навчання біології й вивільняє чимало часу вчителя та учнів для практичної роботи, стимулює інтерес школярів до вивчення біології.

ІК-технології це не панацея, а інструмент, який вчитель повинен розумно використовувати. Свого часу Конфуцій сказав: «Хто осягає нове, леліючи старе, той може бути хорошим вчителем».

Загалом, усі прийоми, які успішно розроблені в нашій дидактиці, не повинні бути відкинуті й забуті, а якісно поліпшені та ефективніше використані з метою підвищення пізнавальної активності учнів на уроках біології. Одним із засобів цього процесу якраз і є впровадження сучасних комп’ютерних технологій на уроці.

 

Самоосвітня компетентність,здатність до самонавчання, до власних приймів самоосвіти, постійному самоаналізу, самоконтролю за власною діяльністю.

На уроках біології, використовуючи різні методи, можна сформувати інтелектуально розвинену особистість. У 7х класах учні вчаться знаходити ключові слова і поняття в нескладному тексті, визначати смислові опорні пункти складання простого плану, здійснювати групування матеріалу. Вчаться читати нескладні таблиці, схеми, розгорнуті плани, користуватись опорними конспектами.

            У 8-х класах учні вчаться удосконалювати вміння аналізувати навчальну інформацію, отриману в позакласній роботі. Учні удосконалюють вміння спостерігати, висловлювати думку у вигляді оповідання, звіту. Для розвитку пізнавальної діяльності, самоосвіти, саморозвитку, я намагаюсь формувати вміння застосовувати повідомлення у 7-8 класах. При розгляді тем «Розмаїтість відділів рослин» або «Різноманітність певного класу тварин». У 9-х класах учні вчаться складати реферат.  Для цього вони використовують пам’ятки «Як складати реферат». Для поліпшення засвоювання учнями додаткового матеріалу, я ставлю перелік питань з теми реферату, на які учні відповідають після прослуховування. A також учні в парах знайомляться з перехресною інформацією реферату та дають рецензію  - взаєморецензювання, висловлюють свою думку, або  учні ставлять запитання з теми реферату. Учні старших класів повинні брати участь у доповідях , диспутах, дискусіях, конференціях, уміти відстоювати свої погляди, ставити запитання. Для цього учні повинні знати та вміти правильно  оформити зміст реферату, доповіді, виступу, виділяти головне, використовуючи додаткову літературу, та згідно з планом сформувати зміст роботи та донести його до сприйняття  учнями. На сьогодні діти мають певну кількість джерела інформації, сучасну техніку, яка дозволяє розвивати пізнавальну та творчу діяльність. Для сучасної людини необхідною умовою успішної діяльності стає  вміння користуватись комп’ютерною технікою, мережею Інтернет. Це сприяє інтенсифікації навчально-виховного  процесу, формування інформаційних, творчих компетент-ностней. Учні працюють над презентацією проектів «Обережно СНІД», «Екологічні проблеми, їх вирішення», «Вплив наркотиків, токсинів, алкоголю на нервову діяльність і поведінку людини».. Такий вид діяльності сприяє активізації їх творчого потенціалу, спонукає до готовності  та потреб у творчості, та зв’язку з  життєвими проблемами, вчить їх бути небайдужими до проблем сучасності. На першому етапі був розроблений план, сформовані групи, та поставлені задачі, та мета  кожної групи, та класу  в цілому.

            Працюючи над темою самоосвіти, я вдосконалювала і свої навички та вміння роботи з ІКТ. Отримала сертифікат «100% ІКТ», брала участь у міському етапі конкурсу

« Мобільне навчання у відкритому просторі» - номінація «Вебінар».  Отримала сертифікат учасника майстер-класу «Продуктивна технологія» І.П.Підласий.  Отримала сертифікат за розміщення розробки та презентації уроку 9 класу на порталі «Учительський журнал он-лайн».  За межаттестаційний період приймала участь у шкільному семінарі та педраді за темою: «Використання ІКТ на уроках біології як засіб технічного забезпечення, підвищення самоосвіти учнів та ефективності уроку».  У 2013 р. пройшла  дистанційний етап курсів підвищення кваліфікації учителів біології з проблеми «Інноваційні технології у викладанні біології в умовах профільного навчання.

Організація самостійної пізнавальної діяльності учнів на уроці – важливий аспект підготовки та проведення уроків різних типів. В своєї роботі я використовую різні типи уроків:

ü  Урок лекції – викладається інформація з теми, ставляться основні задачі, базові поняття, терміни.

ü  Урок–практикум – учні виконують практичні, лабораторні роботи, набувають практичних навичок та вмінь.

ü  Урок ерудитів – урок інформації та змагань, вікторини, КВК.

ü  Урок екскурсії – урок, на якому діти знайомляться з природними явищами, використовують набуті знання в умовах середовища

ü  Урок комбінований – постановка проблемного питання та його рішення в процесі вивчення нової теми.

ü  Урок прес-конференція – учні виступають в різних ролях, згідно теми

ü  Урок тренінг – на якому діти вчаться висловлювати думки, розвивають комунікативну, самоосвітню, особистісну компетентність.

ü  Урок залік – підведення  підсумку з даної  теми, контроль знань

Складовою   частиною  педагогічної  технології  є  формування   мотивації   учнів  відносно  вивчення  біології.   Технологія   мотивації  -  послідовність   педагогічних   дій  вчителя   і  пізнавальних  дій  учнів. Це практичні  завдання,  проблемні  ситуації (близькі  до  життя), необхідність  показати  учням  практичну  значущість  знань,  умінь,  навичок, які  вони  одержують  на  уроці і  застосовують  у  розв'язанні  творчих  завдань.

Психолого-педагогічна    наука   довела, що  дітей  треба  вчити  самостійно   поповнювати   свої  знання,  випрацьовувати в  них  активну  життєву  позицію.  В школі   закладається  той  фундамент, на  якому  базується  світогляд  сучасної  людини , його професіональна,  творча  підготовка, гармонічний  розвиток особистості. Щоб людина  творчо  мислила,  її  треба  навчити. Важливим  ланцюгом  такого вивчення  є  створення  умов, при  яких  у  дітей  виникає  потреба  в  пізнанні. Такі  умови  виникають   тоді, коли  учню  треба  виконати  якусь  учбову  задачу, але  знань  недостатньо, і,  щоб   досягнути   цілі, він      спрямовує  свою  діяльність  на  пошук нових   знань. 

      Ці  умови  задовольняються,  якщо  використовувати  проблемне  навчання.  Одним з  важливим  етапом  проблемного  навчання є  створення  проблемної  ситуації, постановка проблемного питання.    На уроці у 9 класі з теми «Органи травлення. Значення травлення. Методи дослідження травлення», учням було поставлене проблемне питання « чому вживання в їжу вареного білка корисне для здоровя, а введення білка у кров може привести до смерті?»

Діти, користуючись технічними засобами, готують повідомлення з презентацією у вигляді буклетів, або комп’ютерні презентації.

 

 

Організація самостійної роботи учнів на уроках біології

Питання “самостійної роботи” посідає важливе місце в системі дидактичних понять. За переконанням більшості вчених, самостійна робота передбачає активні розумові дії учнів, пов’язані з пошуками найбільш раціональних способів використання запрограмованих викладачем завдань та аналізом результатів роботи.

Різний рівень підготовки учнів до навчання обумовлює необхідність уведення поняття про рівень самостійності під час виконання поставленого вчителем завдання. Висвітлюючи питання про рівні самостійності, треба мати на увазі відносний характер цього поняття. Так, одне й те саме завдання для одних учнів може бути легким і не вимагати значних зусиль для його виконання, а для інших – бути непосильним, і самостійно виконати його вони не зможуть. Таким чином, поняття “самостійність” та “рівні самостійності” є відносними, і це треба враховувати при вирішенні питання, до якого виду робіт слід віднести самостійну роботу учнів.

Усі види самостійних робіт можна поділити на п’ять груп за дидактичною метою:

1. Набуття нових знань і вмінь самостійно набувати знання.

2. Закріплення й уточнення знань.

3. Відпрацювання навичок використовувати знання під час розв’язання навчальних і практичних задач.

4. Формування вмінь і навичок практичного характеру.

5. Формування вмінь творчого характеру, умінь використовувати знання у складній ситуації .

Кожна з наведених груп включає декілька видів самостійних робіт, оскільки розв’язок однієї й тієї ж дидактичної задачі може відбуватись різними шляхами. Усі зазначені групи тісно пов’язані між собою. Цей зв’язок обумовлений тим, що одні й ті ж види роботи можуть бути використані для розв’язання різних дидактичних задач. Детальніше конкретизуємо кожен із них.

1. Набуття нових знань та опанування вміння самостійно набувати знання здійснюється за допомогою роботи з підручником, під час спостережень і дослідів, а також робіт аналітично-розрахункового характеру (аналіз формул, установлення характеру функціональної залежності між величинами, визначення одиниць вимірювання величин на основі аналізу формул, установлення співвідношень між одиницями вимірювання величин).

2. Закріплення й уточнення знань досягається за допомогою спеціальної системи керування процесом, уточнення ознак понять їх відмежування, відділення істотних ознак від неістотних, порівняння та зіставлення властивостей тіл та явищ, що вивчаються.

3. Відпрацювання вмінь і використання знань на практиці відбувається за допомогою розв'язання задач різних видів (якісних, обчислювальних, графічних, експериментальних, задач-малюнків), розв’язання задач у загальному вигляді, експериментальних робіт та інше.

4. Формування вмінь практичного характеру досягається за допомогою різних робіт, таких, як вивчення шкал вимірювальних приладів,  безпосереднє вимірювання величин, визначення величин непрямими методами, збирання приладів із готових деталей, виготовлення приладів за схемою та малюнком.  

5. Формування вмінь творчого характеру досягається під час написання творів і рефератів, підготовки доповідей, завдань із конструювання та моделювання, при виконанні робіт з елементами дослідження; у пошуках нових шляхів розв’язування задачі, у пошуку нових варіантів дослідів, при самостійній розробці методики постановки досліджень та їх проведення.

За основним видом і способом діяльності учнів самостійну роботу можна поділити на сім груп:

1) робота з підручником та додатковою літературою;

2) експериментальні та практичні роботи;

3) аналітично-розрахункові завдання;

4) завдання графічного характеру;

5) проектно-конструкторські завдання;

6) роботи із класифікації та систематизації об’єкта;

7) завдання на застосування знань для пояснення чи передбачення явищ.

Роботи творчого характеру за даною класифікацією до самостійної роботи не потрапили, тому що увійшли до числа експериментальних, графічних та аналітично-обчислювальних робіт. До експериментально-практичних робіт віднесені всі види робіт, пов’язані з виконанням спостережень, дослідів і вивченням пристроїв за моделями. До проектно-конструкторських робіт віднесені роботи, пов’язані із конструюванням, проектуванням, моделюванням. Сюди ж відносять роботу з вивчення будови приладів і пристроїв за схемами та кресленнями, на знаходження й усунення неполадок у приладах, внесення змін до конструкцій приладів. До графічних віднесені роботи, пов’язані з аналізом та побудовою графіків, роботою зі схемами, кресленнями та малюнками. До аналітично-обчислювальних задач відносять не тільки задачі з конкретними числовими даними, але й ті, розв’язок яких може бути здійснений лише в загальному вигляді. До цієї групи належать також завдання на пошук зв’язку між будь-якими величинами. До групи аналітично-експериментальних робіт належать усі роботи, спосіб виконання яких передбачає аналіз ситуацій, використання розрахунків та операцій з формулами.

Вивчення літератури з організації самостійної роботи учнів з біології дає підстави для ствердження, що в процесі навчання можлива організація понад тридцяти видів самостійних робіт, але на практиці використовують не всі з них. Частіше на уроках виконують завдання на розв’язання задач, проведення спостережень і дослідів. Залучаються учні також до самостійної роботи з підручником при вивченні нового матеріалу, до роботи з моделювання та конструювання дослідів. Дуже рідко їм пропонуються задачі на класифікацію об’єктів, що вивчаються, та інші види.

Усі ці роботи дають додатковий результат тільки тоді, коли вони відповідним чином організовані, складають систему.

Під системою самостійних робіт розуміють сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених видів робіт, які логічно випливають одна з одної та підкоряються загальним завданням освітнього процесу.

Кожна система повинна відповідати визначеним вимогам або принципам. Під час побудови системи самостійних робіт необхідно також дотримуватись певних дидактичних вимог.

1. Система самостійних робіт має сприяти розв’язанню основних дидактичних задач – набуттю учнями глибоких і міцних знань, розвитку в них пізнавальних здібностей, формуванню вмінь самостійно набувати знання, використанню їх на практиці.

2. Система має відповідати основним принципам дидактики, і перш за все принципам доступності та систематичності, зв’язку теорії з практикою, свідомості й творчої активності, принципу навчання на високому науковому рівні.

3. Роботи, які належать до системи, мають бути різноманітними за метою навчання та змістом, щоб забезпечувати формування в учнів запланованого переліку навчальних умінь і навичок.

4. Послідовність виконання домашніх і класних самостійних робіт повинна бути такою, щоби виконання одних видів робіт було логічно пов’язане з іншими, а також готувало учнів до виконання наступних. Успіх розв’язання цієї задачі залежить не тільки від педагогічної майстерності вчителя, а й від того, як він розуміє значення й місце кожної окремої роботи в системі робіт, у розвитку пізнавальних здібностей учнів, їх мислення.

Розробка системи самостійних робіт є необхідною умовою для систематичної, цілеспрямованої організації самостійної діяльності на уроках. Але наявність лише одного системного підходу не визначає успіху роботи вчителя з формування в учнів знань, умінь і навичок. Для цього ще треба знати основні принципи, керуючись якими, можна забезпечити ефективність самостійних робіт, а також методику керівництва їх різними видами.

Для того щоб учні звикли самостійно міркувати та застосовувати знання, необхідна систематична організація самостійної роботи учнів із розв’язування задач. Формування вмінь самостійно розв’язувати задачі – одна з найсучасніших проблем, яка потребує постійної уваги з боку вчителя, оскільки при розв’язуванні задач треба вчити школярів не тільки отримувати загальну формулу, а й досліджувати її, використовуючи граничні переходи та аналіз графіків. Тому привчати учнів до самостійного розв’язування задач треба поступово, починаючи з виконання окремих неважких дій, потім переходити до виконання більш складних операцій, а вже після цього – до самостійного розв’язку задач. Включення елементів самостійної роботи з розв’язування задач до навчального процесу треба виконувати в послідовності, яка відповідає поступовому збільшенню труднощів. Ця робота містить у собі декілька етапів, що наведені нижче.

Спочатку необхідно навчити школярів самостійно аналізувати зміст задач, ознайомити їх з найбільш раціональним способом короткого запису умови та способами їх розв’язання. Наступний етап у прищепленні навичок самостійної роботи із розв’язування задач – відпрацювання вмінь виконувати розв’язок задачі в загальному вигляді та перевіряти його правильність, виконуючи операції з найменуваннями одиниць вимірювання фізичних величин.

Важливим елементом у підготовці до самостійного розв’язування задач із біології є відпрацювання в учнів уміння робити наближені обчислення. Такі вміння учні повинні спочатку отримати на уроках математики, але їх необхідно закріплювати на уроках.

Пошук найбільш раціонального способу розв’язання задачі вимагає від учнів більше самостійності, ніж інша робота, тому треба систематично пропонувати їм декілька варіантів розв’язку даної задачі, для того щоби можна було навчитися самостійно знаходити нові способи розв’язку.

Після того як учні засвоять усі види робіт, пов’язані з розв’язуванням  задач, можна запропонувати їм самостійно виконати повний розв’язок задачі.

При зростанні кількості набутих учнями вмінь і навичок із розв’язування задач для самостійної роботи необхідно пропонувати все складніші та важчі завдання, реалізуючи при цьому індивідуальний підхід до учнів.

 

«Інтерактивні технології. Як поєднати різні моделі  навчання»

Школа – це модель суспільства. І говорячи про рівність, волю, дотримання прав, ми забуваємо про те, що в кожній конкретній школі, конкретному класі дитина залишається одиницею процесу, безликим об'єктом, що не може або не хоче говорити. Заговорити з учнем як з партнером. Не опускатися, а піднятися на рівень дитини  - мета інтерактивних технологій навчання.

         Біологія - це предмет, основний компонент якої, - наукові знання.

Існує пасивна модель навчання, необхідні умови, якої  є: підготовленість учнів до сприйняття навчального матеріалу, сприятливий психологічний клімат на уроці, відповідний рівень знань учнів. Переваги – робота з великою аудиторією,можливість викладу великого обсягу інформації, роботу за умов відсутності підручників. Недоліки- відсутність зворотного  зв'язку з аудиторією.

Активна модель навчання – для реалізації цієї моделі учень повинен бути гарним виконавцем, здатним відтворити навчальний матеріал під час опитування. А учитель відпрацьовує навички спілкування з учнями в ході індивідуальної роботи. Слабкою стороною цієї моделі є одномоментна робота вчителя з одним учнем, інтенсивна робота вчителя.

 

 Загальне поняття про інтерактивні технології

Як правило, сучасна система навчання чекає від учителя охоплення великого обсягу інформації й орієнтована на рівні „знання” та „розуміння”. Це підштовхує педагога на використання в основному пасивних методів навчання. У середньовіччі використання пасивних методі



Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

___________