Це хто сказав, що одлунав аккорд Його пісень – і вже не воскресити? Неправда, ні! Шевченко – це народ, І, як народ, він буде вічно жити! Тарас Шевченко… Його біографія хоч і відома всім, але й досі не припиняє вражати кожного. 24 роки кріпацької неволі, 10 років солдатчини, 13 років життя під наглядом. Як несправедливо мало прижив поет – усього 47 років. Як трагічно мало прожив поет, але залишив по собі добру пам'ять на віки.
Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Саме з нагоди цієї річниці біля пам’ятника Великого Кобзаря зібрались учні ЗОШ № 5. В своїй літературно-музичній композиції учні 6-10 класів розповіли про церемонію перепоховання Т.Г. Шевченка згідно з його «Заповітом» (адже спочатку його поховали у Петербурзі, де він помер). – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...» - писав поет у далекому 1845 році.
Згадали виступаючі основні віхи біографії видатного поета та художника, торкнулись душею та серцем чарівних струн його прекрасної поезії, його невмирущого слова. З вуст учнів пролунали славнозвісні «Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині», «Заповіт», який продекламували старшокласники англійською, німецькою, французькою, українською мовами, доводячи, що творчість Шевченка відома всьому світові. Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, та генії не вмирають.
Адже доки житиме український народ, доти житиме гнівна і ніжна муза Шевченка. «Шевченко - наш. Він для усіх століть, Він - як Ісус Христос для України . Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть, І вас вже не поставлять на коліна! Народ наш не поставлять на коліна!» - саме цими строками завершили учні свій виступ, надихаючи присутніх на звершення заради рідної країни. Василина – Тимофєєва В. В. заступник директора навчально-виховного закладу
