З нового навчального року учні 5 класів здобуватимуть освіту
відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.Продовженням реформи Нової української школи стало затвердження Кабінетом Міністрів України Державного стандарту Базової середньої освіти(Постанова від 30.09.2020 р.№898.Наступний крок-це розроблення та затвердження стандарту профільної середньої освіти,за якими навчатимуться учні 5-12 класів.Новий Державний стандарт відрізняється від попередніх трьома засадними аспектами:компетентнісним підходом;ціннісним баченням дитиною поступу у навчанні;наданням учителю академічної свободи.У документі визначено поділ базової середньої освіти на 2 цикли:адаптаційний (5-6 класи);цикл базового предметного навчання (7-9 класи).
Організація освітньої діяльності в 5-х класах закладів загальної середньої освіти) у 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898 (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-de yaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898 .
Державний стандарт визначає мету,принципи освітнього процесу,дає характеристику змісту навчання,пояснює вимоги до обов’язкових результів навчання та орієнтири до їхнього оцінювання.У Держстандарті немає поділу на предмети,натомість є освітні галузі.Для кожної галузі стандарт описує мету і групу загальних результатів,які уточнюються через результати для кожного з циклів.Державний стандарт покладений в основу модельних програм.
Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:
- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
- комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
Зертамо увагу, що під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності
Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, рекомендуємо у першому семестрі 5-го класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.
Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень
має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне,
недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання
незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що
проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне,
семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за
системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою.
За умови використання власної шкали заклад має визначити правила
переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного
оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у
Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання
результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його
результати позначають цифрами від 1 до 12.
Свідоцтво досягнень (Додаток 1 до наказу МОН України №289 від 01.04.2022) відображає результати навчальних
досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів,
визначених освітньою програмою закладу освіти. Надана форма Свідоцтва
досягнень є орієнтовною, перелік предметів та інтегрованих курсів
визначається закладом освіти відповідно до затвердженої освітньої програми.
Заклади освіти мають право на свободу вибору
форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або
бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання
учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток,
шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної
діяльності учнів тощо).
Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої
освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою
встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення
корегування щодо застосовуваних технологій навчання.
Основна функція поточного контролю – навчальна.
Запитання, завдання,
тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення
пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною
роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування
мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.
Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного
оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт,
або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального
предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки
робочих зошитів, як правило, не враховуються.
Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю
груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий
контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального
матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів
поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення
семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють
найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються
вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати
диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що Семестровий
контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо.
Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в
окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами
тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.
Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин,
передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси)
контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року.
Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих
тем, попередивши про це учнів на початку семестру.
Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів
навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не
проводяться.
Як визначити і розробити критерії оцінювання?
Запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання
(Додаток 2 до наказу №289 від 01.04.2022) є орієнтовними і можуть бути застосовані в частині, що відповідає
очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною
програмою. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями
розробляються відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням
характеристик груп загальних результатів відповідної галузі. Орієнтовні
критерії з кожного навчального предмета можуть міститися в навчальних
програмах дисциплін і конкретизуються в освітній програмі закладу освіти.
Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів
навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета.
Система оцінювання не може повноцінно функціонувати,якщо вчитель не інформує учнів про критерії оцінювання,а учні не розуміють,як і за що їх оцінюють.Оцінювання за ретельно розробленими критеріями дає змогу зробити процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу.Окрім того критерії сприяють об’єктивності оцінювання.Коли вчитель розробляє критерії оцінювання,він має врахувати:
-критерії,затверджені МОН України;
-навчальні цілі та зміст уроків;
-компетентнісний підхід у викладанні предмета.
Критерії оцінювання вчитель може розробляти разом із учнями,тоді це дасть змогу сформувати позитивне ставлення до оцінювання й підвищить їхню відповідальність за досягнення результату.До початку навчального року необхідно розробити критерії оцінювання та на перших уроках ознайомити учнів з ними,також довести до відома батьків,оприлюднити на сайті школи.Таким чином,оцінювання має бути зрозумілим усім учасникам освітнього процесу,гнучким,психологічно комфортним.
ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ
1.Державний стандарт базової середньої освіти.(Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898).
2.Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів(наказ МОН України №289 від 01.04.2022 р.).
3.Навчально-методичний посібник «НУШ:путівник для вчителя 5-6 класів».
4.Ресурс «Навчально-методична скарбниця.НУШ 5-6 класи».
